Тема 1. Предмет, метод та види економічного аналізу Ищите Господа, когда можно найти Его, призывайте Его, когда Он близко. (Библия, книга пророка Исаии 55:6) Узнать больше о Боге
Главная Книги Статьи Реклама на сайте

Загрузка...

ТЕКСТЫ КНИГ ПРИНАДЛЕЖАТ ИХ АВТОРАМ И РАЗМЕЩЕНЫ ДЛЯ ОЗНАКОМЛЕНИЯ

Тема 1. Предмет, метод та види економічного аналізу

1. Види аналізу господарської діяльності
1.1. Предмет і об’єкти економічного аналізу.
1.2. Особливості методу економічного аналізу.
1.3. Методичні прийоми економічного аналізу.
1.4. Характеристика традиційних прийомів аналітичного опрацювання інформації.
1.5. Характеристика традиційних прийомів аналітичного опрацювання інформації.
1.5.1. Характеристика прийому порівняння і його роль у виявленні резервів.
1.5.2. Застосування прийому аналітичних групувань для класифікації факторів.
1.5.3. Способи відносних і середніх величин.
1.5.4. Характеристика балансового прийому в економічному аналізі.
1.5.5. Прийоми табличного відображення аналітичних даних.
1.5.6. Використання графічного прийому в АГД.
1.6. Характеристика прийому елімінування як прийому детермінованого факторного аналізу (ланцюгових підстановок, абсолютних і відносних різниць.)
1.7. Характеристика економіко-математичних методів в аналізі як прийому оптимізації показників. 

 

Література 
1. Анализ хозяйственной деятельности: Учебник /И.А. Белобжицкий, В.А. Белобородова, М.Ф. Дячков и др./; Под редакцией В.А. Белобородовой, - 2-е изд., переработанное и дополненное – М.: Финансы и статистика, 1985 г. - С.3-36.
2. Баканов М.И., Шеремет А.Д. Теория экономического анализа: Учебник.- 3-е изд., перераб.- М.: Финансы и статистика, 1996- С.98-188.
3. Житна І.П., Нескреба А.М., Економ. аналіз господарської діяльності підприємств. Навч. посібник: Пер. з рос. – К.: Вища школа, 1992. – С. 98-107.
4. Савицкая Г.В. Анализ хоз. Деятельности предприятия: 2-е изд., перераб. И доп.- Мн.: ИП «Экоперспектива», 1997- с. 6-166.
5. Эконом. Анализ хоз. деятельности предприятий и объединений: Учебник / Под редакцией С.Б. Барнгальц и Г.М. Тация. – 3-е. изд., прераб. и доп. – М.: Финансы и статистика, 1986. – с. 3-34.

1.1.Види аналізу господарьської діяльності
Класифікація АГД має важливе значення для правильного розуміння його змісту і завдань.
В економічній літературі АГД класифікують за різними ознаками (рис.1.1.1).



Рис.1.1.1.Класифікація аналізу

1.2. Предмет і об’єкти економічного аналізу
Предметом АГД є господарська діяльність підприємств, відображена у планових, звітних, облікових та інших джерелах інформації.
Об’єктами АГД є економічні результати господарської діяльності.
Наприклад, у промисловості до об’єктів АГД належать: виробництво і реалізація продукції, її собівартість; використання трудових, матеріальних і фінансових ресурсів; фінансові результати виробництва, фінансовий стан підприємства і т.п.

1.3. Особливості методу економічного аналізу
Метод АГД це системне, комплексне вивчення різних сторін діяльності підприємств на основі показників плану, обліку, звітності та інших джерел інформації з метою підвищення ефективності виробництва.
Метод АГД базується на діалектичному матеріалі (явища вивчаються не відокремлено, а у взаємозалежності, безперервному розвитку).
Характерні особливості методу АГД
1. Діалектичний підхід до вивчення процесів і явищ.
2. Використання системи показників при вивченні господарських явищ і процесів. Ці показники формуються, як правило, при плануванні, розробці систем і підсистем економічної інформації, але під час аналізу можуть використовуватись нові показники, які необхідні для аналізу.
3. Вивчення причин, які обумовили зміни тих чи інших господарських показників. Причин (факторів) дуже багато, і вивчити абсолютно всі причини дуже важко, крім того це не завжди необхідно. Завдання полягає в тому, щоб встановити фактори, які найбільше впливають на той чи інший показник.
4. Вивчення і вимірювання взаємозв’язків, і взаємозалежності між показниками шляхом спеціальних прийомів.
Жодне явище не може бути зрозумілим, якщо воно розглядається ізольовано, без зв’язку з іншими. Наприклад, вивчаючи вплив упровадження нової техніки на рівень собівартості продукції, потрібно враховувати не лише безпосередньо, але і непрямі зв’язки. Відомо, що з упровадженням техніки збільшуються витрати виробництва, а значить і собівартості продукції. Але при цьому відбувається зростання продуктивності праці, що в свою чергу впливає на економію зарплати і зниженню собівартості продукції. Отже, якщо темпи росту продуктивності праці будуть більшими, ніж темпи росту витрат на утримання і експлуатацію нової техніки, то собівартість продукції буде знижуватись, і навпаки.

1.4 Методичні прийоми економічного аналізу
Використання методу АГД виявляється через ряд методичних прийомів аналітичного дослідження.
Який методичний прийом застосовувати залежить від мети аналізу і джерел інформації, від технічних можливостей використання розрахунків і т.д.
Система основних методичних прийомів АГД зображена на рис. 1.4.1.


Рис.1.4.1.Методичні прийоми АГД

1.5. Характеристика традиційних прийомів аналітичного опрацювання інформації.

 

1.5.1. Характеристика прийому порівняння і його роль у виявленні резервів
Це найважливіший прийом. За його допомогою проводиться оцінка ефективності господарювання, вивчається вплив окремих факторів на виконання плану і виявляються резерви. 
Порівняння - це науковий метод пізнання, в процесі якого вивчаюче явище, предмети співставляються з уже відомими раніше, вивчаються з метою визначення загальних або відмінних рис.
Обов’язкова умова для порівняння - однорідність економічного змісту, вимірів і оцінки показників, що порівнюються, тобто співставлення показників.
Результати порівняння можуть виражатись в абсолютних і відносних величинах.
Абсолютні (виражені сумою) - характеризують обсяг виробництва, чисельність, отриманий прибуток, відносні в %, коефіцієнтах.
Якщо результати порівняння виражені в абсолютних величинах, то використовується спосіб різниць, де факт порівнюється з планом.
Відносні величини відображають ступінь виконання планових показників динаміки виробництва, його структуру, темпи росту і приросту.
Порівнюють дані з плановими даними, звітними даними минулих років, з показниками роботи інших підприємств і т.д. 

Порівняння фактичних даних з плановими дозволяє:
1) визначити ступінь виконання плану за певний період;
2) використовується для перевірки обгрунтованості планових показників;
3) для виявлення резервів виробництва. Якщо план не виконаний, то це можна розглянути, як невикористаний резерв.
Приклад

 

Показники

1998

Відхилення

 

план

факт.

абсолютне

  +,-

відносне,

%

1

2

3

4=3-2

5=(3/2)*100 -100 або

5=4/2*100

Реалізована продукція

1860

1385

-475

-25.5


1.5.2. Застосування прийому аналітичних групуваннь для класифікації факторів
Групування інформації - це поділ сукупності об’єктів, що вивчаються на якісно однорідні групи по відповідним ознакам.
У статистиці цей прийом використовують для узагальнення і типізація явищ, а в аналізі групування допомагає пояснити зміст середніх величин, використовуються для вивчення взаємозв’язку між показниками, використовується для виявлення впливу окремих одиниць на середні величини.
Найбільш поширене і практичне значення в аналізі має групування за факторами, пов’язаними простими моментами процесу праці (фактори, пов’язані з працею, засобами праці), а також групування факторів за розділами плану підвищення ефективності виробництва (рис. 1.5.2.1).

Рис. 1.5.2.1. Застосування прийому аналітичних групувань для класифікації факторів.

Потрібно дуже серйозно звернути увагу на поділ сукупності на групи, вибір кількості груп і інтервалів між ними, бо від цього можуть суттєво змінюватись результати аналізу.
Методика побудови групування зображена на рис . 1.5.2.2


1.5.3. Способи відносних і середніх величин
Відносні величини відображають співвідношення величини явища, предмета з величиною якого-небудь іншого явища , предмета або з їх величиною, але за інший період або по іншому об’єкту.
Відносні величини отримують шляхом ділення однієї величини на іншу, яка приймається за базу.
Форми вираження відносних величин зображено на рис. 1.5.3.1.

Рис.1.5.3.1 Форми вираження відносних величин

Види відносних величин зображено на рис. 1.5.3.2.

Рис. 1.5.3.2. Види відносних величин
Середні величини використовуються в АГД для узагальнення кількісної характеристики сукупності однорідних явищ за певною ознакою.
Вони дають узагальнену характеристику явищам, базуючись на масових даних. Недолік - за середніми даними не видно досягнень і негативних сторін.
Види середніх величин зображені на рис. 1.5.3.3.

Рис. 1.5.3.3 Основні види середніх величин.

1.5.4 Характеристика балансового прийому в економічному аналізі
Балансовий прийом використовується для відображення двох груп взаємопов’язаних і рівнозначних економічних показників, підсумки яких повинні бути тотожніми.
Зокрема, цей прийом застосовують при аналізі забезпеченості використання трудових, фінансових ресурсів, сировини, матеріалів і т.п., для перевірки вихідних даних, на основі яких проводять аналіз, для перевірки правильності аналітичних розрахунків.

Характеристику балансового прийому зображено на рис.1.5.4.1.

Рис. 1.5.4.1 Балансовий прийом економічного аналізу.

Балансовий прийом застосовується для перевірки правильності визначення впливу різних факторів на відхилення в явищах.
У всіх випадках алгебраїчний результат впливу окремих факторів дорівнює загальному відхиленню по явищу в цілому.
1.5.5 Прийоми табличного відображення аналітичних даних

Аналітичні таблиці складають при опрацюванні аналітичних даних. Вони повинні вірно характеризувати питання, які вивчаються, бути короткими, зрозумілими та зручними для використання.
Приклад побудови таблиці зображено на рис.1.5.5.1.
Таблиця 1.

Рис. 1.5.5.1. Схема побудови аналітичної таблиці.

Необхідно звернути увагу на те, що в підзаголовку граф перша літера пишеться з маленької літери, якщо підзаголовки граф і заголовок складають одне речення, і з великої букви – якщо є самостійними.

1.5.6 Використання графічного прийому в АГД
Графіки - це масштабне відображення показників, чисел за допомогою геометричних знаків (ліній, квадратів, кола) або умовно - художніх фігур. 
За допомогою матеріал стає більш дохідливим і зрозумілим, краще запам’ятовується ті закономірності, що містить числова інформація.
Вимоги по побудові графіків
Графіки повинні мати:
1) естетичну сторону - бути простим і гарним;
2) масштаб, який забезпечив би наочність і легко читався;
3) виразний і контрастний малюнок (кольорові фарби).

1.6. Характеристика прийому елімінування як прийому детермінованого факторного аналізу
Елімінування – один із прийомів детермінованого факторного аналізу (див. рис.1.4.1.).
Елімінувати – це значить усувати, відхиляти, виключати дію всіх факторів на величину результативного фактору, крім одного. Цей метод базується на тому, що всі фактори змінюються незалежно один від одного: спочатку змінюється один, а всі інші залишаються незмінними, потім змінюється два і т.п. при незмінності інших. Це дозволяє визначити окремо вплив кожного фактору на величину досліджуваного показника.
До способів елімінування (див. рис. 1.4.1) відносять ланцюгові підстановки, абсолютні і відносні величини, індексний метод.
Метод ланцюгових підстановок використовується, коли на досліджуване явище діє декілька факторів, кожен з яких потрібно розрахувати.
Сутність прийому ланцюгових підстановок полягає у послідовній заміні планових показників фактичними і в порівнянні результатів, які послідовно отримують при кожній такій заміні, тобто із результату кожної наступної підстановки віднімають результат попередньої.
Цей прийом дозволяє розкрити взаємозв’язок окремих факторів і виміряти вплив їх на зміни аналізованого показника.
Умовою для застосування прийому є наявність прямої і зворотної пропорційної залежності між досліджуваними факторами.
Характеристика прийому ланцюгових підстановок (скоригованих показників) зображено на схемі (рис.1.6.1.).

Рис.1.6.1 Схема прийому ланцюгових підставок

Спосіб різниць (абсолютних і відносних)- це спрощенний метод ланцюгових підстановок, коли на досліджуване явища впливає лише 2 фактори: 1 –кількісний, 2 – якісний. Наприклад, на випуск продукції впливає кількість робітників і продуктивність праці 1 робітника
Суть способу різниць:
1) для визначення впливу кількісного показника потрібно відхилення по цьому показнику помножити на план якісного;
2) для визначення впливу якісного показника потрібно відхилення по якісному показнику помножити на факт кількісного. 
Характеристика прийому абсолютних різниць зображена на рис. 1.6.2.

Примітка : Схема прийому: абсолютна різниця між фактичним і базовим
значенням даного часткового показника часткового показника помножена на абсолютне значення решти часткових показників дорівнює впливу даного часткового показника на узагальнюючий (а х б х в х г = Т).
Рис. 1.6.2 Схема прийому абсолютних різниць
Схему прийому практичних (відносних) різниць можна зобразити так:
процентна різниця у виконанні плану (темпи зростання) між кожним наступним і попереднім консуником помножена на базове значення узагальнюючого показника (рис.1.6.3).
Іншими словами, при визначенні впливу за допомогою факторів цього методу необхідно зробити:
1) розрахувати % виконання плану по кожному показнику;
2) визначити різницю у % між попереднім і наступними показниками;
3) визначити суму впливу кожного фактору як добуток отриманої різниці у % на планове значення досліджуваного показника.

Рис.1.6.3. Схема способу процентних (відносних) різниць.

1.7. Характеристика економічно – математичних методів аналізу як прийомів оптимізації показників
Застосування цих методів це один із напрямів удосконалення ефективності АТД. За рахунок цього методу :
1) зменшується строк проведення аналізу;
2) більш повний обсяг (вплив) факторів на результати діяльності;
3) нетогні або спрощені розрахунки замінюються точними розрахунками;
4) всі розрахунки практично виконубться за допомогою техніки.
Приблизну схему економіко-математичних методів зображено на рис. 1.7.1.

Рис.1.7.1. Приблизна схема економіко – математичних методів

 

 

 

 << попередня     зміст     наступна >>

polkaknig(at)narod.ru, ICQ - 474849132 © 2005-2009 Матеріали цього сайту можуть бути використані лише з посиланням на даний сайт.