5.2. Режимно-облікові бланки документів у інфраструктурі детінізації економіки Ищите Господа, когда можно найти Его, призывайте Его, когда Он близко. (Библия, книга пророка Исаии 55:6) Узнать больше о Боге
Главная Книги Статьи Реклама на сайте

Загрузка...

ТЕКСТЫ КНИГ ПРИНАДЛЕЖАТ ИХ АВТОРАМ И РАЗМЕЩЕНЫ ДЛЯ ОЗНАКОМЛЕНИЯ

5.2. Режимно-облікові бланки документів у інфраструктурі детінізації економіки

5.2.1. Організаційно-правові передумови створення єдиної контрольно-аналітичної системи “Режимно-облікові бланки та їх користувачі”
Під режимно-обліковими бланками, в контексті статусу бланків суворої звітності чи суворого обліку, слід розуміти строго стандартизовані, виготовлені на спеціально захищених та напівзахищених видах паперу способом інталіо-друку (дозволяє відчути печать при торканні пальцями), іншми видами типографського друку, за єдиною системою (підсистемою) номерів, врахованих у єдиній державній інформаційно-аналітичній і пошуково-ідентифікаційній системі режимно-облікових бланків та обліку суб’єктів підприємницької діяльності, що їх використали.
Перед тим як перейти до класифікації режимно-облікових бланків, визначення обґрунтованої науково-практичної концепції, багатоаспектної мети їх введення та створення єдиної інформаційно-аналітичної та ідентифікаційно-пошукової системи режимно-облікових бланків та обліку суб’єктів підприємницької діяльності, що використали такі бланки, необхідно відзначити, що використання існуючої системи обліку таких бланків на підприємствах, яка залишилась від планової економіки і могла б забезпечити контроль за виконанням планових завдань, в нових, за своєю природою, високоризикованих ринкових умовах є лише тратою фінансових, матеріальних та трудових ресурсів, оскільки у нових умовах, лише формально виконує функцію системи контролю з вище розглянутих нами питань.
Демонополізація зовнішньоекономічної, кредитно-фінансової, банківської та інших видів діяльності спричинила роздріблення підприємництва, а приватизація – появу на ринку великої кількості нових поліграфічних підприємств, значна частина яких знаходиться в приватній або акціонерній власності. Крім цього, рівень абсолютно стандартної та доступної за ціною комп’ютерно-розмножувальної, копіювальної та поліграфічної техніки дозволяє псевдопідприємцям та іншим зловмисникам виготовляти бланкову продукцію, не виходячи зі свого малого чи “великого” підприємства.
У результаті більшість основних документів, які сьогодні віднесені до категорії бланків “суворого обліку”, друкуються на комп’ютерно-розмножувальній техніці в офісних умовах і “супроводжують” торговельну чи іншу господарську операцію від офісу до лотка вуличної торгівлі, а потім знищуються і підмінюються такими ж бланками “суворого” обліку, але вже з такими числовими показниками, які потрібно ділку тіньової оборудки. Більше того, ми всі були свідками розбирання у Верховній Раді випадку підміни окремих фрагментів тексту Декрету Кабінету Міністрів про довірчі товариства. У результаті цієї підміни скоєно багатомільярдне шахрайство стосовно вкладників коштів – громадян України, яке так і залишилось не караним. Якби це був захищений і строго врахований бланк суворого обліку, в системі обліку користувачів такими бланками можна було б просто встановити “власника бланка”, а відповідно й автора фальсифікації тексту зазначеного Декрету.
Необхідно також відзначити, що існуюча нормативна база з цих питань [152; 158; 168] у контексті створення ефективної комплексної системи документообігу та системи захисту бланків від підробки, заміни та ін. практично не розроблена як в плані технічного захисту, так у контексті розробки правового механізму щодо забезпечення виконання вимог цих нормативних актів [79, 438]. У результаті цінні папери можна підроблювати скільки завгодно, і навряд чи після цього вони залишаться цінними, а пенсійні документи, інші документи, віднесені нами до категорії “ідентифікаційні документи”, не можуть достовірно підтвердити особу, її права і т. ін.
Яскравим прикладом недотримання “Правил виготовлення бланків цінних паперів і документів суворого обліку” є перевірка Держзнаком Міністерства фінансів України Львівської області, де виявлено цілий комплекс таких порушень. З огляду на наочність цього прикладу, наведемо деякі фрагменти з акта цієї перевірки. З певних причин назви порушників зашифруємо.
У ході перевірки встановлено, що у Львівській області функціонує 40 поліграфічних підприємств різних форм власності, які забезпечують потребу області в поліграфічній продукції. Обласний комітет у справах преси та інформації отримав від Держзнаку Міністерства фінансів України необхідну нормативну документацію щодо правил виготовлення бланків цінних паперів і документів суворого обліку, а також порядку отримання ліцензії Мінфіну на виготовлення та ввезення в Україну вказаної продукції.
Оскільки за останні три роки практично жодне підприємство Львівської області не зверталось у Держзнак України за виготовленням приватизаційних паперів (акцій, сертифікатів акцій) та інших бланків цінних паперів і документів суворого обліку, комісія вибірково перевірила чотири акціонерних товариства, а саме: ВАТ “М”, ВАТ “К.Ф.С.”, ВАТ “Л.К.З.”, ВАТ “Л.М.С.”.
Усі перелічені акціонерні товариства випустили цінні папери у вигляді сертифікатів акцій, які були видані акціонерам.
Усього у Львівській області в 1994–1997 рр. отримало свідоцтво про емісію цінних паперів 431 акціонерне товариство (довідка регіонального відділення Фонду Державного Майна України по Львівській області від 25.07.97 р. № 8/10-2293).
З отриманих бухгалтерських документів видно, що друкувались вищевказані сертифікати акцій на таких поліграфічних підприємствах: фірма “К”, ТзОВ “ЛС”, Науково-технічний кооператив “Р”, приватний підприємець “С”, Львівський “П.Т.”.
Перевіркою встановлено, що жодне з наведених поліграфічних підприємств не має ліцензії Мінфіну на виготовлення бланків цінних паперів і документів суворого обліку та не зверталось до Мінфіну за її отриманням.
Віддруковані бланки сертифікатів акцій виготовлені з грубими порушеннями “Правил виготовлення бланків цінних паперів і документів суворого обліку”, затверджених спільним наказом Міністерства фінансів України від 15.11.93 р. № 98, Міністерства внутрішніх справ від 24.11.93 р. № 740, Служби безпеки України від 15.11.93 р. № 118 та Галузевого стандарту України 47-02-01-95 “Бланки цінних паперів і документів суворого обліку. Загально-технічні вимоги”.
На цих бланках відсутні вихідні реквізити виготовлювача, нумерація, елементи захисту від підробки та копіювання, чим порушені пункти 4.8 та 4.9 вище вказаних Правил.
Практикується виконання замовлень на виготовлення бланків сертифікатів акцій через посередників. Так, ВАТ “С” замовило та оплатило виготовлення бланків сертифікатів згідно з угодою № 0032/с-96/1391 від 09.08.96 р. ТзОВ “ЕСО-г”, а фактично сертифікати друкувались ТзОВ “Л”, чим порушений пункт 4.5 Правил, який забороняє кооперацію підприємств при виготовленні бланків цінних паперів і документів суворого обліку.
Перевіркою встановлено також факт порушення порядку ввезення в Україну бланків цінних паперів і документів суворого обліку згідно з “Положенням про порядок видачі ліцензії на ввезення в Україну бланків цінних паперів і документів суворого обліку”, що затверджене наказом Міністерства фінансів України від 16.08.95 р. № 137. Так, ВАТ Л.К.З.” уклало угоду № 5 від 20.06.96 р. з приватним підприємцем “С” на друкування сертифікатів акцій. Фактичне друкування бланків сертифікатів виконувалось у Словаччині фірмою “А”. Тираж бланків сертифікатів був ввезений в Україну без оформлення в Мінфіні України ліцензії на ввезення, а самі бланки також повністю не відповідають вимогам відповідних нормативних документів України.
При перевірці Львівського “П.Т.” виявлено, що в друкарні технікуму виконувались замовлення на друкування сертифікатів акцій (замовлення № 1244), свідоцтв про одруження, народження (замовлення № 98, 99, 100, 101, 339, 340, 873, 883), свідоцтв про неповну середню освіту (замовлення № 673, 456), дипломів (замовлення № 728), бланків квитанцій для купівлі-продажу валюти (замовлення № 690), пенсійних посвідчень (замовлення № 681 від 23.04.97 р.).
Ці документи згідно з Постановою Кабінету Міністрів від 19.04.93 р. № 283 “Про встановлення порядку виготовлення бланків цінних паперів і документів суворого обліку” повинні виготовлятись тільки на підприємствах, які мають відповідну ліцензію Мінфіну. Друкарня Львівського “П.Т.” такої ліцензії не має. Документи віддруковані з грубими порушеннями Правил їх виготовлення.
Аналогічну ситуацію комісія виявила і в ТзОВ “К”, яке, не маючи ліцензії Мінфіну на цей вид діяльності, друкувало страхові поліси з умовною нумерацією...”
У наведеному фрагменті акта йдеться лише про відсутність у порушників ліцензії на виготовлення вказаних бланків, що для такої перевірки є достатнім.
Якщо розглядати ці порушення по цілому регіону країни в контексті можливостей тінізації суспільно-економічних відносин, то весь цей регіон має всі технологічні можливості перевести переважну частину суспільно-економічних і цивільно-правових відносин у нелегальну, тіньову сферу економічної діяльності. Якщо таке ж положення буде у всій країні, то перспективи ринку цінних паперів стати інструментом інвестування української економіки дорівнюють нулю. Отримання інвесторами дивідендів – адекватне.
Стосовно уявлення, що існуюча система виготовлення, обліку, руху і використання бланків суворого обліку є системою документального контролю фінансово-господарського обороту капіталів, то воно є самооманою, оскільки такі фактори, як:
– затримка прийняття і впровадження в життя концепції про захист режимно-облікових бланків і створення єдиної інформаційно-аналітичної та інформаційно-пошукової системи режимно-облікових бланків та обліку суб’єктів, що їх використовують;
– використання старих, сприйнятних для планової економіки і не придатних для ринкових умов концепції і технологій фінансово-господарського контролю;
– багатократне збільшення суб’єктів підприємницької діяльності;
– їх природне бажання ухилитися від кумулятивного за своєю природою податкового пресу;
– наявність правових і організаційно-технологічних можливостей щодо проведення господарських операцій у “тіні”, в тому числі і за допомогою заміни оборотних режимно-облікових документів;
– обертання у позабанківському обороті понад п’ятдесяти відсотків національних готівкових коштів і не менша їх кількість у вільноконвертованій готівці в середині країни, понад 20 млрд. доларів США за її межами свідчать про те, що підпільний сектор тіньової економіки, якщо взяти тільки ці перераховані його джерела, у декілька разів перевищує оборот капіталів у легальному секторі економіки нашої держави.
Крім причин, зазначених у попередніх главах цієї роботи, виникненню такого становища сприяло те, що:
– у всіх сферах суспільно-економічних відносин, а особливо в торговельно-посередницькому секторі економіки, сфері надання побутових послуг, зовнішньоекономічній та банківській діяльності, завдяки неконтрольованому використанню обігових режимно-облікових документів, за рахунок використання забалансових та взагалі неврахованих коштів у межах звітного періоду існує можливість повністю укрити фінансово-господарську діяльність;
– завдяки відсутності будь-яких елементів захисту у документах про реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності, відсутності системи ідентифікації засновників, механізму їх перевірки, тобто елементарності фальсифікації будь-яких режимно-облікових незахищених документів, а також абсолютної номінальності юридичної адреси, існує можливість безконтрольного виникнення і зникнення в межах звітного періоду псевдопідприємців з реальними розрахунковими та іншими легітимними фінансовими інструментами, що допомагають їм займатися виключно тіньовою економічною діяльністю;
– неконтрольоване використання режимно-облікових обігових документів провокує скоєння різних економічних злочинів, відми-вання капіталів незаконного походження, іншу тіньову діяльність саме в торговельно-посередницькому секторі економіки та сфері послуг, оскільки оборот капіталів і можливості його укриття тут значно вище, ніж у виробничому секторі економіки. Тому ніяка реабілітація таких капіталів в умовах, що склалися, не стане засобом залучення тіньових капіталів у виробничий сектор економіки та інструментом стимулювання реанімації виробника.
Очевидним є те, що спроба вирішити ці проблеми за рахунок подальшого збільшення правоохоронних та контролюючих органів, як це було до цього часу, не дасть суттєвих результатів, оскільки для повного контролю всієї “підприємницької” діяльності подібними методами на кожне підприємство необхідно по одному правоохоронцю. Це, безумовно, абсурдне припущення, але в тенденції, що намітилась з цих питань, є вкрай негативні передумови, оскільки надмірне зростання різних держструктур призводить до паралелізму, безвідповідальності та їх корупціонізації.
Тому альтернативи методологічному забезпеченню вирішення цих проблем, важливим сегментом якого є створення єдиної інформаційно-аналітичної та ідентифікаційно-пошукової системи режимно-облікових бланків та обліку їх користувачів в умовах, що склалися, немає.
Ця система повинна охопити весь спектр цивільно-правових, суспільно-економічних і, перш за все, підприємницьких відносин – від реєстрації до ліквідації суб’єктів підприємницької діяльності. Як технічно, так і технологічно зробити це неважко. А якщо підійти до вирішення цієї проблеми творчо, то можна обійтись і без витрат на створення такої системи бюджетних коштів. А при державницькому підході до вирішення цих проблем уже при їх розв’язанні можна досягнути того, що певні кошти від функціонування такої системи стануть надходити в бюджет країни. До цих питань ми повернемося нижче, а зараз необхідно зробити класифікацію самих режимно-облікових бланків, оскільки саме вона повинна стати підґрунтям або алгоритмом технічного, технологічного та організаційно-правового забезпечення створення й експлуатації відповідної інфраструктури зазначеної системи.

5.2.2. Стан організаційно-правового забезпечення виготовлення, обліку, руху, пошуку та ідентифікації режимно-облікових бланків в Україні
Перед тим, як перейти до висвітлення проблем створення єдиної інформаційно-аналітичної та пошуково-ідентифікаційної системи “Режимно-облікові бланки та їх користувачі”, коротко характеризуємо сучасний стан правового й організаційно-технічного забезпечення цих питань. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 1992 року № 719-р у складі Мінфіну створено Головне управління з організації виготовлення цінних паперів і документів суворого обліку (Держзнак України), на яке покладено вирішення всього комплексу питань, пов’язаних з організацією виготовлення бланків цінних паперів і документів суворого обліку, що потребують спеціальної системи реєстрації та спеціальних технологій захисту.
Для вирішення проблеми державного регулювання цієї справи за ініціативою Міністерства фінансів була розроблена, а урядом прийнята Постанова Кабінету Міністрів України від 19.04.93 р. № 283 “Про встановлення порядку виготовлення бланків цінних паперів і документів суворого обліку” [146].
Відповідно до цієї Постанови розроблені “Правила виготовлення бланків цінних паперів і документів суворого обліку”, затверджені спільними наказами Служби безпеки України від 15.11.93 р. № 118, Міністерства внутрішніх справ від 24.11.93 р. № 740 та Міністерства фінансів від 25.11.93 № 98 [168].
У зв’язку з тим, що процес виготовлення бланків суворого обліку та цінних паперів потребує застосування спеціальних технологій захисту документів (від підробки, копіювання та внесення несанкціонованої інформації), повна схема захисту кожного окремого виду документа є “таємною”. Режим обліку, виробництва, передачі бланків від виробника його регіональним дилерам, їх отримання від дилерів суб’єктом підприємницької діяльності – користувачем; подальший рух; використання; списання; пошук та ідентифікація бланків повинні стати (в комплексі завдань, що стоять перед інститутом режимно-облікових бланків) новим словом у концепції документального контролю. Така система покликана забезпечити легальний оборот капіталів. Виготовлення вказаної бланкової продукції можливе лише на підприємствах, які можуть виконати режимно-облікові і певні технологічні необхідні умови. Виходячи з цього, першим кроком у вирішенні наведеного комплексу проблем і було запроваджено ліцензування підприємницької діяльності щодо виготовлення бланків цінних паперів і документів суворого обліку.
Галузевий стандарт України щодо виготовлення таких бланків 47-02-01-95 “Бланки цінних паперів і документів суворого обліку. Загально-технічні вимоги” головними вимогами до бланків документів суворого обліку встановлює наявність друкарської нумерації та захисту від підробки. Необхідно відмітити, що поняття “бланки суворого обліку” більш містке, в нього входять, як різновидність, також бланки цінних паперів, які відрізняються тільки функціональним призначенням, але вимоги до їх захисту від підробки техніки, технології, матеріалів, що використовуються, режиму організації виробництва є аналогічними.
Поняття “бланки цінних паперів, умови їх випуску, обігу та виготовлення” визначають Закони України “Про цінні папери і фондову біржу” та “Про приватизаційні папери”, а порядок їх виготовлення та обігу – наказ Міністерства фінансів України від 20 липня 1995 року за № 123 “Про порядок видачі дозволу на здійснення діяльності по випуску та обігу цінних паперів як виключної діяльності”.
Віднесення тих чи інших бланків документів до бланків документів суворого обліку в даний час регламентується постановами Уряду, багаточисленними наказами міністерств та відомств, державними та галузевими стандартами. Це певною мірою ускладнює створення комплексної системи, її функціонування і використання в господарському механізмі документообігу держави [146–180].
Виходячи з цього, хоч і не на системно-комплексному рівні, регламентування вимог щодо виготовлення бланків документів суворого обліку було передбачено у постанові Кабінету Міністрів України від 19.04.93 р. № 283 “Про встановлення порядку виготовлення бланків цінних паперів і документів суворого обліку” [146].
Виготовлення та ввезення в Україну бланків цінних паперів і документів суворого обліку, матеріалів та напівфабрикатів для їх виготовлення відповідно до цієї постанови ліцензується.
З початку дії зазначеної постанови за одержанням ліцензії на виготовлення бланків цінних паперів і документів суворого обліку до Мінфіну звернулось вісімнадцять організацій. Але після ознайомлення з “Порядком видачі ліцензії на виготовлення бланків цінних паперів і документів суворого обліку”, яким регламентуються умови отримання ліцензії, до Мінфіну подали необхідні матеріали лише шість організацій. Усі вони після обстеження отримали ліцензії на право виготовлення певної номенклатури бланків цінних паперів і документів суворого обліку відповідно до своїх технічних та організаційних можливостей.
Першою ластівкою виготовлення захищених бланків стали “Довіреності”, виготовлення яких здійснюється відповідно до наказу Мінфіну України від 06.05.96 р. № 99 на поліграфічному комбінаті “Україна” Міністерства фінансів. Крім того, Президією Кабінету Міністрів України від 22.05.95 р. № 12, розпорядженням КМУ від 28.09.95 р. № 175-13/69 і наказом Укрсоюзсервісу № 8 від 29.09.95 р. було прийнято рішення про виготовлення серії бланків для оформлення замовлень підприємствами системи побутового обслуговування населення форми № ПО-В1; ПО-Д1; ПО-П1; ПО﷓П2; ПО-Р1; ПО-1.
З метою своєчасної підготовки виробництва та забезпечення юридичних осіб України вказаними бланками Мінфін України листом від 10.07.96 р. № 21-07/420 на адресу міністерств, відомств, обласних держадміністрацій просив направити в Держзнак замовлення і виступити замовником щодо виготовлення бланків довіреностей для потреб відповідних міністерств, відомств та адміністративних територій. Проте централізованих заявок на укладання договорів практично ніхто не надав.
Через відсутність бюджетних джерел фінансування Держзнак України налагодити виробництво зазначених бланків протягом двох років не зміг. З метою забезпечення виконання рішення уряду Мінфін вдруге листами за № 21-08/51 від 10.02.97 р. та № 21-71/102 від 31.03.97 р. звертався у міністерства і відомства та обласні держадміністрації, яких просив виступити замовниками щодо виготовлення бланків, необхідних для потреб відповідних міністерств і відомств та адміністративних територій. Проте заявок на укладання угод знову ніхто не надіслав.
В умовах невиконання рішення уряду на підставі п. 2.1, другої і третьої частин п. 2.3 Положення “Про Головне управління по організації виробництва цінних паперів і документів суворого обліку” Держзнак України запропонував декільком державним організаціям і комерційним підприємствам взяти участь у здійсненні даного проекту.
Керуючись статтями 1–5 Закону України “Про підприємництво”, АТЗТ “Поступ-капітал” відреагувало на цю пропозицію. З січня 1997 року уклало відповідну угоду з Держзнаком України і на свій ризик з наявних оборотних коштів профінансувало науково-проектні, видавничі роботи та закупило матеріали, необхідні для виготовлення зазначених бланків.
Але після виготовлення бланків за рішенням Укрсоюзсервісу, прийнятого на підставі листа Віце-прем’єра Кабінету Міністрів України В.М. Пинзеника, строки введення в дію вищевказаних форм бланків було перенесено до 1-го березня 1998 року.
Однак і після настання цього терміну виготовлені бланки для системи побутового обслуговування населення з різних причин знаходяться у складських приміщеннях, а оформлення замовлень на побутові послуги здійснюється на старих, виготовлених поза всіма вимогами незахищених бланках “дуже суворого обліку”, які можна замінити в будь-який час залежно від бажання того чи іншого тіньовика-делінквента в системі побутових послуг.
Дещо інакше склалася ситуація з впровадженням захищених бланків “Довіреностей”. Оскільки основна мета введення в обіг захищених бланків суворого обліку полягає їх захисті від заміни і підробки, оберігаючи, таким чином, суб’єктів фінансово-господарської діяльності від неправомірного вилучення в них товарно-матеріальних цінностей, з одного боку, та з метою протидії проведення тіньових операцій у підприємницькій діяльності – з іншого, Держзнак України поставив перед АТЗТ “Поступ-Капітал” та підприємствами-дилерами принципову умову забезпечити обов’язкове ведення реєстру споживачів бланків за серіями та номерами і щомісячно надсилати їх Держзнаку для концентрації в єдиній базі даних.
Цей підхід став прообразом нових підходів до вирішення завдань, що покладаються на систему документального контролю в нових для України ринкових умовах. Такий підхід також є алгоритмом щодо створення інформаційно-аналітичної та пошуково-ідентифікаційної системи режимно-облікових бланків і вдосконалення системи документообігу.
У процесі реалізації бланків довіреностей сформовано систему дилерів, яка нараховує понад 200 організацій, розташованих у різних регіонах України. Основною і, скажімо, дуже важливою державницькою, для цілей детінізації економіки і вдосконалення документального контролю, умовою Держзнаку України є реалізація бланків кінцевому користувачу без підприємств-посередників, оскільки наявність у системі руху бланків посередників руйнує систему збору достовірних відомостей щодо обліку руху, а при необхідності – пошуку бланків суворого обліку, у той же час цей аспект є важливим засобом попередження і розкриття зловживань та детінізації фінансово-господарського обороту капіталів в економіці України.
Подальшим продовженням удосконалення документообігу в економіці України є введення з 1 січня 1997 року бланків суворої звітності форми нарядів на відпуск спирту етилового (форма № Н-1 (спирт) та на відпуск спирту етилового на експорт (форма № Н-2 (спирт), що затверджені наказом Мінстату і Мінфіну України від 3 січня 1997 р. № 377/2, а з 1 жовтня 1997 року обов’язкові до застосування, як бланки суворої звітності, типові форми єдиної транспортної документації, затверджені спільним наказом Мінтрансу і Мінстату України від 29 грудня 1995 року № 488/346.
Враховуючи нормативно-розпорядчі функції Національного банку України щодо готівково-грошового обігу та з метою посилення контролю за дотриманням касової дисципліни і повного оприбуткування готівки за надані послуги і реалізовані матеріальні та інші цінності, Міністерство фінансів України листом від 18 листопада 1996 р. № 18-19197 внесло пропозицію Національного банку України про віднесення прибуткових касових ордерів до документів суворого обліку.
Українському союзу об’єднань, підприємств і організацій побутового обслуговування населення запропоновано привести у відповідність з Правилами виготовлення бланків цінних паперів і документів суворого обліку, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 25 листопада 1993 р. № 98, Служби безпеки України від 15 листопада 1993 р. № 118, Міністерства внутрішніх справ України від 24 листопада 1993 р. № 740, Інструкцією “Про використання форм документів суворої звітності, що застосовуються для оформлення замовлень та розрахунків із споживачами за побутові послуги”, затверджену наказом від 29 вересня 1995 р. № 8 (лист Мінфіну від 1 вересня 1997 р. № 18-29164).
Можна зробити висновок, що у вирішенні цих проблем певні зрушення є навіть без витрат бюджетних коштів. Більше того, основна частина коштів, виручених від реалізації довіреностей, у зв’язку зі сформованою за рахунок великотиражного виготовлення бланків невисокою собівартістю та поставленими Держзнаком перед партнерами виробниками умовами, відраховується у Міністерство фінансів України.
Однак вирішити повний комплекс завдань, що покладаються на ці інструменти детінізації економіки, можна тільки за рахунок комплексного введення в обіг захищених бланків цієї категорії та створення єдиної автоматизованої інформаційно-пошукової системи режимно-облікових бланків, яка б стала комплексним засобом поетапного вдосконалення, уніфікації і раціоналізації документообігу країни.
Тому з метою вирішення цих проблем, створення ефективної інформаційно-аналітичної системи обліку, руху, пошуку та ідентифікації бланків суворої звітності, за ініціативою Держзнаку України при фінансовій та технічній підтримці АТЗТ “Поступ-Капітал” у НДІ Національної академії внутрішніх справ України та НДЦ Академії державної податкової служби України в контексті дослідження проблем протидії тінізації економіки, тобто в межах даного дослідження, проведена науково-дослідна робота за темою: “Система державних заходів щодо протидії нелегальному обороту капіталів в економіці України через створення єдиної автоматизованої інформаційно-аналітичної системи обліку, руху, ідентифікації та пошуку бланків суворої звітності”. Шляхи розв’язання проблем щодо створення такої системи розглянемо нижче.

 

<< попередня     зміст     наступна >>

polkaknig(at)narod.ru, ICQ - 474849132 © 2005-2009 Матеріали цього сайту можуть бути використані лише з посиланням на даний сайт.